Щороку, 29 січня, кожен українець схиляє голову перед пам’яттю про тих, хто в далекому 1918 році боронив незалежність України ціною власного життя.
29 січня 1918 року, біля станції Крути, відбувся бій між підрозділами Української Центральної Ради та більшовицькими військами.
Бій почався зранку і тривав до пізнього вечора. Згодом українські підрозділи, підбираючи вбитих і поранених, змушені були відступати потягом до Києва. Під час відступу 27 студентів потрапили у полон до більшовиків. Перед стратою їх дуже сильно катували. А в останні хвилини життя гімназист Григорій Піпський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна». Його підтримали інші студенти.
Більшовики заборонили ховати оборонців Крут. Попри цю заборону тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі села Печі. 19 березня 1918 року їхні тіла перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Бій під Крутами мав вагоме історичне значення. Завдяки українським юнкерам, гімназистам і студентам наступ більшовиків було затримано на декілька днів, чим дозволив урядові УНР добитися визнання України на міжнародній арені.
Пам’ятаймо Героїв Крут!
