Права та обов’язки мають усі люди. Та чи знаємо ми їх?
Ось як зуміли відобразити відповідь на це запитання учні нашої школи.
Більше інформації про права дітей ти знайдеш нижче, під відео.
За загальними нормами, повний «пакет» прав та обов’язків людина набуває з повноліття, тобто з 18 років. Однак вже від народження, дитина має певні права, які в міру дорослішання тільки розширюються. Пропонуємо розібратись, які права та обов’язки набувають діти в різному віці.
В українському законодавстві основними нормативно-правовими актами, що регулюють права дитини є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України. Основним міжнародним документом, який регулює це питання, є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року.
Закон визначає поняття «дитина», як особа яка не досягла повноліття, тобто 18 років. Такий підхід відповідає загальним міжнародним нормам. Згідно із Конвенцією про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
З народження всі діти мають загальні права такі, як право на життя, ім’я та громадянство, піклування та турботу, достатній рівень життя (для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку) на захист від усіх форм насильства, особистої недоторканності, захист гідності та медичну допомогу. Ці права супроводжують людину все життя.
Інші права набуваються залежно від віку, деякі змінюються або припиняються з досягненням відповідного віку.
Вже з двох місяців дитина має право бути всиновленою та відвідувати ясла-садок сімейного типу. З трьох – право на відвідування дитячого садка.
З шести років з’являються нові права. Шестирічна дитина має право відвідувати школу, бути членом дитячих громадських організацій та укладати дрібні побутові правочини (наприклад купувати цукерки та морозиво), проте втрачає право на безкоштовний проїзд в пасажирському автомобільному транспорті.
В сім років дитина може давати згоду на зміну прізвища, якщо один або обидва батьків її змінюють.
10 річна малолітня дитина може висловлювати свою думку при вирішенні спору між батьками щодо місця свого проживання (таке рішення приймається за спільною згодою батьків).
В 14 років права дитини значно розширюються. Цей вік окрім прав передбачає певні обов’язки. Малолітні діти не несуть відповідальності, за їх дії відповідають батьки, опікуни або усиновлювачі. Однак, в цьому віці діти самостійно відповідають за завдану шкоду та можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за деякі злочини.
Права, які набувають неповнолітні з 14 років:
- право на отримання паспорта громадянина України;
- самостійно звертатись до суду за захистом своїх прав;
- вибирати собі місце проживання і реєстрації;
- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
- самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку);
- одержувати інформацію щодо свого усиновлення;
- бути членом молодіжних громадських організацій;
- керувати велосипедом при русі на дорозі;
- навчатись водінню мотоцикла чи мопеда;
- працювати у вільний від навчання час для виконання легкої роботи (за згодою одного з батьків);
- брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
В 16 років дитина стає майже дорослою. Здатність оцінювати та аналізувати свої дії, відповідати за свої вчинки та приймати певні рішення — розширяє коло прав та обов’язків.
Так, неповнолітня дитина може самостійно укладати трудовий договір, навчатись водінню автомобіля, на власний розсуд змінити своє прізвище, власне ім’я та по батькові, займатися підприємницькою діяльністю, самостійно виїжджати за межі України.
Додатково: неповнолітня дитина може одружитись, однак таке право може бути надано лише за рішенням суду. З моменту одруження, особа буде вважатись повнолітньою.
Що стосується відповідальності, з 16 років неповнолітній несе повну адміністративну та кримінальну відповідальність.
З 18 років у людини настає повна дієздатність, вона втрачає статус дитини і отримує всі права дорослої людини.